30 серп. 2012 р.

Шахи й нинішня влада


       Останнім часом узявся грати з залізякою в шахи (Chess Titans уже вбудовані в «сімку»). На сьомому чи восьмому рівнях залізяка самовпевнений і нахабний, як нинішня влада. Мовляв, я тебе наскрізь бачу, й усі твої куценькі плани переді мною, як на долоні, й нічого ти мені не зробиш, й нікуди від мене не подінешся, й нікуди не сховаєшся, й фотошоп не допоможе, — зач-чавлю махиною свого інтелекту.
     Й справді, якщо взятися розігрувати класичний захист, позиційно штовхатися в центрі чи втягуватися в боротьбу за окремо взятого пішака, то партія, вважай, програна. Програна вона й тоді, коли починаєш оборонятися.
     Залізяка давить, як танк, понурий і невідворотний, — і рано чи пізно додавить.
     Але якщо наплюєш на теорію й, покладаючись більше на інтуїцію, а не на прорахунок, сміливо й безоглядно підеш в атаку, — то залізяка валиться в раз, роздзенькуючи всі свої колесики й пружинки.

Немає коментарів:

Дописати коментар