14 груд. 2012 р.

Зима в яру

      Падає сніг... сніг... — покриває гілки й гранітні плити доріжки, й пачки з-під цигарок, що валються збоку, й порожні пластикові пляшки, які застрягли серед сміття й трави в струмку, — сніг падає й падає на сміття й воно поволі пропадає... зникає з лиця цієї планети й усе довкруг стає білим і непорочно-чистим,  — снігопад немов-би вириває все довкружнє з-від нашої цивілізації й повертає в часи, коли  серед лапатих ялин по нетронутому снігу неквапно ходили бізони, а вовки, поблискуючи в напівтемряві червоними очима, чатували з-за дерев... й вичікували моменту... — або ж переносить яр у казкову паралельну реальність, в якій зловтішні тролі чинять капості добрим ельфам.

13 груд. 2012 р.

Після снігопаду в сквері

Напевне скоро серед цих кучугур снігу облаштує собі берлогу ведмідь. Подружиться з алкашами, які вічно кучкуються тут на лавочках, і будуть разом лякати на майданчику дітей.

12 груд. 2012 р.

Снігопад

   На невеличке Немішаєве випало забагато снігу. 
    А це ж іще не вечір. На вечір обіцяють хуртовину й знову сніго... снігопад...