28 квіт. 2013 р.

Чи водяться в лісовій калюжі крокодили

     Ще кілька тижнів тому була зима, а вже літо.
     Жорстке сонце в вічі, температура до тридцяти, густий запах хвої й кисневе перенасичення всього тіла, — що й дерева розмиваються перед очима.
     Під час останньої вилазки в ліс ми хотіли розширити межі "дослідженого світу" й простежити шляхи до 1) селища Клавдієве; 2) урочища Бабка, де розташована зона відпочинку.
     Наш ліс не такий уже й маленький, щоб не було в ньому чого досліджувати, й не такий уже й великий, щоб заблудитися в ньому й згинути. На велосипедах цілком реально за один день дістатися з одного його краю в інший і благополучно повернутися додому, а якщо й карта мається та смартфон з джі-пі-есом, то ніяка лісова нечисть, що полюбляє кругами за носа водити, не страшна. У глибині ж лісу, як свідчать карти Гугля, є чимало чого цікавого: озерця з чистою водою й болотця, мальовничі галявини й струмки. Десь там розташована Криничка з цілющою водою, куди ми з батьками, пам’ятаю, їздили в дитинстві.

22 квіт. 2013 р.

Фактура зламаного дерева

     Удогін до попередньої теми деревного апокаліпсису. Така собі втихомирена краса понівечених снігом сосен. А зараз, по весні, все вляглося, забулося, й, напевне, вже не болить.

21 квіт. 2013 р.

Після лісового апокаліпсису

     Можна собі тільки уявити, як одного дня чи ночі в кінці грудня, коли сніг невпинно падав і падав, — почали валитися в лісі дерева.
     Напевне, вони почали ламалися й падали в приблизно в один час, коли вага снігу на кронах перевершила можливість стовбурів і гілок їх утримати, дерева затріщали по всьому лісові, почали валитися одне на одне, — сосна, на яку впало дерево, теж починала тріщати й падати... на інше дерево, яке теж тріщало... й падало, вивертаючи з-під замерзлої землі коріння... — страшенний тріск і гул стояв по всьому лісові, — здавалося, весь ліс здригався й починав валитися. Можна собі тільки уявити, як почувалося тоді диким тваринам, — зайцям, лисицям і кабанам, — серед усеоб’ємного лісового апокаліпсису.

15 квіт. 2013 р.

Тривкий квітневий сніг

      Хоча струмок у яру, що перетинає селище, вже кілька днів, як відшумів повінню й на городі дотанули знесилені й брудні грудки снігу, в лісі та й навіть на полі перед лісом снігу виявилося чимало. Прямо по колії дзюркотіли струмочки й, збиваючись, невпинно поспішали до балки. Дорогу перетинали справжні озерця.
      У самому ж лісі дороги теж слугували водними артеріями, з яких неухильно бігли цівочки води й намиваючи жовтий пісок. На торфяних місцинах виникли драговиська.

    Але, як проминути їх й пробитися далі, потраплячєш в  світ, в якому вже безроздільно панує весна.

9 квіт. 2013 р.

Перші весняні квіти

     На вулиці все покрите снігом, в обличчя б’є жорсткий морозяний вітер, — але вже  весна. Й про це гарно в курсі  шпаки, які щосили втримуються на гілках дерев, і крокуси на клумбі. Вони завжди проростали й розпускалися в цей час — і ні мороз, ні хуртовина не спроможні втримати їх тендітну, але непохитну силу життя.
     Змінки зроблені моєю дружиною Оленою.
     До речі, вона веде свій блог "Мой любимый бисер", в якому публікує фото власних робіт, дає схеми й детальні майстер-класи.

8 квіт. 2013 р.

Фіолетово-жовті підсніжники

     Так швидко все минає!
     Ще кілька днів тому ми ліпили на городі сніговика й кидалися сніжками, а зараз там уже розпустилися квіти.
     Ще зостався подекуди сніг, ще тримається з останніх зусиль снігова фортеця, — а вже стрибає серед вологої полегло-сірої трави брудюща жаба. До того брудна, що вирішив не публікувати змімок у цьому, чистенькому в цілому, блогові.
     Що?..
     Та знаю я, знаю, що правильно "проліски". Але якщо крокуси з’явилися, власне, з-під снігу, то вони мають називатися підсніжниками. Й ростуть серед викладеної цеглою й непевної форми клумби. А проліски — під стіною будинку. Й з'явилися ще до того, як випав сніг, ударив мороз і знову прийшла зима...
     Гм-м. Щось я, того, — вже зовсім заплутався...

1 квіт. 2013 р.

День Дурня

     Сніг тане, але не так прудко, як для першого квітня, — День Дурня, що ж ти хочеш. Уранці прокидаєшся, дивишся у вікно й утямити не можеш: весна зараз, чи зима, — на душі радісно, чи тужно, — ти успішна людина, чи лузер. Ти зробив у цьому житті все від себе залежне, чи давно й безповоротно своє життя просрав. Тобі є чим виправдатися перед Богом, чи нема.
     Іронія долі в тому, що вірні як перші, так і другі твердження. 
     А поки все довкруг як було, так і залишається білим-біле. Швидше, слякітно-білим. Бруднувато.
     Учора цілий день тим і займалися, що ліпили сніговиків й інші фігурки зі снігу, цілу снігову фортецю змайстрували, 
— які через годину-другу мали осунутися й похнюпитися, а через день перетворитися на брудну воду.
     День Дурня...