28 трав. 2013 р.

Реінкарнація клавіатури

     На пагорбах, під якими, як сподіваюся, сховане прадавнє місто, все заросло папороттю й конваліями.
      Стою перед піщаною ямою на його вершині, обкладеною якимись вітхими колодами, — й думаю, що воно й навіщо. Чи це лісник будував годівницю для кабанів, чи взвод солдатів-першоліток на чолі з недолугим лейтенантом-дворічником  намагалися окопатися від невідомо якого ворога, чи, може, це "чорні" археологи хотіли розкопати праслов’янське городище...
     Кожен з нашої сім’ї шукає в лісі щось своє. Дружина — ракурси для фото, я — стародавні артефакти, дочка — крокодилів у лісових калюжах, а сина ж цікавлять речі технологічні — зав’язлий по вуха в весняній калюжі джип та купа радіоелектронного сміття в одній із піщаних ям.

     Героїчна й сумна доля джипа, що потерпів катастрофу в лісі, понуро вткнувшись капотом у брудну калюжу, переймала малого, й аж надто переймала, — настільки, що довелося з’їздити на те місце й показати: "На ось дивися, калюжа висохла й нема тут давно вже ніякого джипа, можеш лупу взяти й перевірити!" І що ж ви думаєте? Малий витягнув із свого похідного рюкзачка лупу й став вивчати сліди на колії дороги! Однак жодних слідів аварії не виявив.
     На жаль, сміття трапляється в лісі — й після пікніків на природі, й заїжджі вантажівки, буває, зсипають його в канави чи ями. Це окрема тема для розмови. Ми після себе сміття не залишаємо, купи обходимо й тим більше  не фотографуємо.
     Однак малий, як побачить купу поламаних телевізорів, то й очі горять й руки сверблять те добро перебрати.
     Надибав якось клавіатуру.
     В піщаному грунті край дороги повимивало ями, оголивши корені сосен, куди кількох машин вивезли сміття. В одній із куп виявилися корпуси телевізорів та інший електронний непотріб. Малий там одразу ж віднайшов корпус від клавіатури. Гарною була клавіатура, навороченою, 
— напевне, комусь служила вірою й правдою кілька років, поки не відслужила й не була викинутою. Вважайте, померла. Й лежати їй та скніти в лісовій ямі тисяч так з п’ять років, аж поки не відкопали її майбутні археологи.
     А так потрапила до малого, який відчистив її й відмив,  — й радує серце майбутнього інженера. Вважайте, відродилася до нового життя.        
     P.S. А розкопають якось археологи сміттєзвалище, от роботи буде!





Немає коментарів:

Дописати коментар