Квітка сон у весняному лісі

     Поруч з дощатим столом біля вогнища на улюбленому нашому місці в лісі під горбами покоїлася трухлява колода. Я мав підозру, що під нею живе собі спочиває «підколодна» змія, тому намагався не чіпати її й навіть зайвий раз не підходити. Однак по весні колоду завзято обжили мурахи й «підколона» тема відпала сама собою. Навряд чи змії сподобалися б маленькі й кусючі сусіди.
     У витрухлявілій серцевині проросла й устигла зав’янути квітка сон. Часом, не мурашки її собі виростили «на хозяйство»? Культивують же всіляку тлю.

     Це добре, що вони зайнялися таким промислом, тому що в лісі довкруг квіток сну видно не було. У дитинстві, пам’ятаю, весною в лісі повсюди серед сірому опалого листя віднілися тендітні стебельця й прозоро-синіми чи фіолетовими квітками з бахромою. Нарізали їх великі букети.
     Певно, занадто прудко нарізали, бо зараз цієї квітки мало й залишилося.
     Коли пішов за дровами, побачив дві квітки сну, які пробилися з-під торішного листу серед обламків дерев. Зривати їх не стали, лише сфотографували. Нехай ростуть собі й далі.