Весняні розваги

    У малого весняні канікули, малу вирішили не відводити в садочок по причині снігового апокаліпсису. Та садок, швидше за все, й не працював. По вулиці не проїхати, а хліб вимели весь, як такий, включно з зубодробильними бубликами. 
     Та не хочеться писати про сумне.
     Зранку була клисично російська погода: "Мороз и солнце, день чудесный!" Серед засніженого, ясно-синього, сліпучого від сонця світу шалено співали птахи. 
     Випала можливість сходити з дітьми до яру й покатися на санках.

     Якось вона надто швидко проминула, зима, — й не награлися вволю й не накаталися. В малого все мова та математика, та англійська з позакласним читанням, а як вільна хвилина — відповідальна робота. Стріляти по прибульцям з усіх видів зброї, які з монітору комп’ютера чи то нападають на нього, чи то просто хочуть поспілкуватися.
     Ну й накаталися вже, нападалися, навовтузилися в снігу...
     Поверталися додому втомлені. Сашко ледь тягнув за собою санки.
     — Є така російська поговірка, — кажу йому. — "Любишь кататься — люби саночки возить".
     — Російська фіґня!.. — гукнув позаду той.
     Отак от.
     Національно свідомий малий.