Пишу в блоґ українською зі смартфона Sony Ericsson Xperia Mini Pro

   

     Кілька років носився з ідеєю завести собі мобільний пристрій, на якому можна було б нормально працювати з українським тестом. Робити нотатки, вести щоденник, чи то навіть працювати над романом. Або ж поїхати на політичну акцію в столицю чи з дітьми в ліс, зробити пару знімків, написати кілька абзаців тексту й опублікувати в своєму блоґові. Ну й збулася мрія. Пишу даний текст зі сматфона Sony Ericsson Xperia Mini Pro з висувною клавіатурою. З блоґом, бачу, все складається нормально, навіть відповідна прога для гуглівського Блогера в Маркеті знайшлася. Знімки поки не роблю, ще не освоїв фотокамеру, але відповідний значок в меню бачу і це лише справа часу. Також поставив два текстових редактора й по ходу виберу, який кращий. Слава Богу, все чудово і все досить зручно.
     Тепер справа - за бажанням щось писати.
     До речі, після останнього оновлення Андроїда, на апаратній клавіатурі з'явилися українські літери й набирати український текст, як бачимо, цілком прийнятно.
Продовження теми тут.

Published with Blogger-droid v2.0.6

Про "ущімлєніє" язика

     Полаявся де з ким із родичів на «мовному» фронті.
     Як з’ясувалося, я «ущемлял русский язык» в межах своєї окремо взятої сім’ї. Учив дітей розмовляти українською мовою.
     Хочу зазначити, що я не вважаю себе націоналістом, фільми й мультики в нашій сімейній колекції не винятково в українській озвучці, — але коли постало питання, якою мовою діти вимовлять свої перші слова і якою мовою почують колискову, — подбав, щоб українською.
     Це неправильно, вважаю, це наче порушення важливого природнього закону, коли діти, приналежні до одного народу, навчаються розмовляти мовою народу іншого.
     Потім нехай вивчають яку завгодно мову, долучаються до якої завгодно культури, в тому числі й російської, — але першою повинна стати рідна культура й мова.
     От.

Про мовну хвилю, "Шрека" й героїчну дівчину в ірпінському "Фокстроті"

    Якось останніми днями щодо мови все стихло. Хвиля накотилася… спінилася… — й відійшла.
     В інтернеті — ейфорія від вчорашньої поразки нашої збірної (приєднуюся), месиджи про те, що Тимошенко свою провину не визнає, але може «прийняти» помилування від Януковича, — чергова «сенсаційна» новина, що Ляшко притягнув у раду відро картоплі, а Фемен у знак протесту роздяглися перед шведськими вболівальниками й така інша хрінь.
     І сам відчуваю, що писати зараз про мову якось не-ак-ту-аль-но.