Коники й лелеки

     Їду на велосипеді стежкою в полі, й з-під переднього колеса вистрибують коники. Ціла хмара коників-стрибунців, — й чимдалі стежкою, вистрибують усе нові й нові. Кілька з них сіли на ногу, вчепилися за штанину й чіпко тримаються. Пасажири.
     Раптом велетенські кри-крила змахують над стежкою, наче спрямовані вперед довгим-предовгим дзьобом, — то лелека, а подумалося, — птеродактиль.

Літній день на траві

     Сім’я розташувалася на травичці під яблунею й кожен займався своїм.
     Дружина плела червоні з чорним гумки для волосся, син складав з конструктора космічні свої апарати, дочка щоразу бігала до басейну купатися.
     Упродовж усього часу павук плів павутину від верху голки, яку дружина вткнула в подушечку, й до краю етюдника. Потім сховався за подушечкою й став очікувати на поживу. Дружина посіпала пальцем по павутині, павук вискочив з засади, заліз на голку й роздивився довкруг.