Струмок у лісі ранньої весни

 


     Дзюркотить вода й пахне прілим листям, — й доносяться час від часу пронизливі крики чорного дятла, — струмок живе своїм життя, широкими меандрами поволі долає низину в лісі — що влітку, що взимку, що ранньої весни, — поволі пробуджує траву,  вужів і жаб, — й глибоко йому до того байдуже, чи бачать люди, як він тече й чим живе, чи ні.

По-справжньому весняний день

     Минулими днями в Твіттері трапилися кілька повідомлень на кшалт того, що знайомій знайомої знайомі тери похвалялися, що 9 березня почнуть наступ на Донбасі. 
     Я звик уже довіряти такій інформації, а не повідомленням генштабу чи еренбео, тим більше, що 9 Березня — день народження Тараса Шевченка, майже офіційне українське свято, а на українські свята рашня зазвичай переходить у наступ.
     У новинах — повідомлення про відведення української артилерії й  про концентрацію артилерії й російських військ.
     А ми поїхали в ліс.
     Було тепло й ясно, може, трохи вітряно, — перший по-справжньому весняний день у цьому році.

Переможений Путін

     Кидаю курити й продовжую в будинку ремонт.
     Вірніше, кинув курити ще раніше, — зараз кидаю жувати нікотинові жвачки, за допомогою яких і кинув курити. Кинути жувати жвачки, напевне, ще важче, ніж кинути курити — залежність тривка й липуча, як і сама жвачка, зараза, — через три-чотири години бере за горло й вимагає чер-чер-чергову пайку. Від жувачок в голові муторно, думки не в’яжуться й нічого не пишеться.
     Тож вирішив поки що викласти підлогу осб-плитами. Цю роботу слід було зробити ще три-чотири роки тому, коли поштукатурив у вітальні стелю-стіни й поклеїв шпалери. Тоді ж прикупив і плити. Однак з підлогою не склалося й плити втихомирилися в кладовці, як тільки не потрухлявіли — невідомо.
     — Путін переміг!
     Це діти поруч граються.