День Дурня

     Сніг тане, але не так прудко, як для першого квітня, — День Дурня, що ж ти хочеш. Уранці прокидаєшся, дивишся у вікно й утямити не можеш: весна зараз, чи зима, — на душі радісно, чи тужно, — ти успішна людина, чи лузер. Ти зробив у цьому житті все від себе залежне, чи давно й безповоротно своє життя просрав. Тобі є чим виправдатися перед Богом, чи нема.
     Іронія долі в тому, що вірні як перші, так і другі твердження. 
     А поки все довкруг як було, так і залишається білим-біле. Швидше, слякітно-білим. Бруднувато.
     Учора цілий день тим і займалися, що ліпили сніговиків й інші фігурки зі снігу, цілу снігову фортецю змайстрували, — які через годину-другу мали осунутися й похнюпитися, а через день перетворитися на брудну воду.
     День Дурня...