Фактура зламаного дерева

     Удогін до попередньої теми деревного апокаліпсису. Така собі втихомирена краса понівечених снігом сосен. А зараз, по весні, все вляглося, забулося, й, напевне, вже не болить.

Після лісового апокаліпсису

     Можна собі тільки уявити, як одного дня чи ночі в кінці грудня, коли сніг невпинно падав і падав, — почали валитися в лісі дерева.
     Напевне, вони почали ламалися й падали в приблизно в один час, коли вага снігу на кронах перевершила можливість стовбурів і гілок їх утримати, дерева затріщали по всьому лісові, почали валитися одне на одне, — сосна, на яку впало дерево, теж починала тріщати й падати... на інше дерево, яке теж тріщало... й падало, вивертаючи з-під замерзлої землі коріння... — страшенний тріск і гул стояв по всьому лісові, — здавалося, весь ліс здригався й починав валитися. Можна собі тільки уявити, як почувалося тоді диким тваринам, — зайцям, лисицям і кабанам, — серед усеоб’ємного лісового апокаліпсису.

Тривкий квітневий сніг

      Хоча струмок у яру, що перетинає селище, вже кілька днів, як відшумів повінню й на городі дотанули знесилені й брудні грудки снігу, в лісі та й навіть на полі перед лісом снігу виявилося чимало. Прямо по колії дзюркотіли струмочки й, збиваючись, невпинно поспішали до балки. Дорогу перетинали справжні озерця.
      У самому ж лісі дороги теж слугували водними артеріями, з яких неухильно бігли цівочки води й намиваючи жовтий пісок. На торфяних місцинах виникли драговиська.
    Але, як проминути їх й пробитися далі, потраплячєш в  світ, в якому вже безроздільно панує весна.

Перші весняні квіти

     На вулиці все покрите снігом, в обличчя б’є жорсткий морозяний вітер, — але вже  весна. Й про це гарно в курсі  шпаки, які щосили втримуються на гілках дерев, і крокуси на клумбі. Вони завжди проростали й розпускалися в цей час — і ні мороз, ні хуртовина не спроможні втримати їх тендітну, але непохитну силу життя.
     Змінки зроблені моєю дружиною Оленою.
     До речі, вона веде свій блог "Мой любимый бисер", в якому публікує фото власних робіт, дає схеми й детальні майстер-класи.

Фіолетово-жовті підсніжники

     Так швидко все минає!

     Ще кілька днів тому ми ліпили на городі сніговика й кидалися сніжками, а зараз там уже розпустилися квіти.
     Ще зостався подекуди сніг, ще тримається з останніх зусиль снігова фортеця, — а вже стрибає серед вологої полегло-сірої трави брудюща жаба. До того брудна, що вирішив не публікувати змімок у цьому, чистенькому в цілому, блогові.
     Що?..
     Та знаю я, знаю, що правильно "проліски". Але якщо крокуси з’явилися, власне, з-під снігу, то вони мають називатися підсніжниками. Й ростуть серед викладеної цеглою й непевної форми клумби. А проліски — під стіною будинку. Й з'явилися ще до того, як випав сніг, ударив мороз і знову прийшла зима...
     Гм-м. Щось я, того, — вже зовсім заплутався...

Бісерні яйця до Великодня

    Кожен готується до Великодня по-своєму. Моя дружина Олена плете яйця з бісера. Вони слугують неодмінною прикрасою святкового столу. Потім деякі з них  дарує друзям і родичам (одне з яєць, наприклад, поїхало в Німеччину, там було ще комусь подароване й перебуває зараз, напевно, в колекції якоїсь фрау), а деякі залишаються вдома. Таких яєць у нас зібралося вже більше десятка.
     Узагалі бісероплетінням Олена захоплюється років п’ятнадцять. Плете вона з бісера дерева й квіти, кольє, намиста й кулони, інші прикраси, шкатулки, обручі для волосся, чохли для телефону... всілякі дрібнички й іграшкових звірят для малих... серветки... — словом, усього потроху.

День Дурня

     Сніг тане, але не так прудко, як для першого квітня, — День Дурня, що ж ти хочеш. Уранці прокидаєшся, дивишся у вікно й утямити не можеш: весна зараз, чи зима, — на душі радісно, чи тужно, — ти успішна людина, чи лузер. Ти зробив у цьому житті все від себе залежне, чи давно й безповоротно своє життя просрав. Тобі є чим виправдатися перед Богом, чи нема.
     Іронія долі в тому, що вірні як перші, так і другі твердження. 
     А поки все довкруг як було, так і залишається білим-біле. Швидше, слякітно-білим. Бруднувато.
     Учора цілий день тим і займалися, що ліпили сніговиків й інші фігурки зі снігу, цілу снігову фортецю змайстрували, — які через годину-другу мали осунутися й похнюпитися, а через день перетворитися на брудну воду.
     День Дурня...