16 серп. 2013 р.

Катрусині прикраси

     Виїхали з малою покататися на велосипедах, хотів був купити їй в кіоску "Лімбо", та з’ясував, що не взяв з собою грошей.
     От досада!
     Не вертатися ж тепер додому...
     — А в мене мене є гроші, — сказала Катя й дістала з сумочки гаманець, який сплела їй з бісеру мама, відкрила блискавку й маленькими тонкими пальчиками дістала кілька охайно складених купюр.
     Порахував: чотирнадцять гривень. Так ми багаті! Вистачить і на цукерку й на лимонад.
     — Я тобі поверну з процентами, — кажу.
     Уже звикаю до того, що в дітей потроху заводяться гроші. То на день народження подарують, то хтось з родичів приїде в гості й підкине гривню-другу. Мене зворушує, як мала ставиться до своїх грошей. Не розкидає й не губить, але й не труситься за ними. Завжди в курсі, скільки в неї грошей, де вони знаходяться, й коли треба пускає в діло.

     Як і будь-яка дівчинка, Катя любить прикрашатися перед дзеркалом. Часто в хід ідуть мамині прикраси, але Катруся вже має й свої. Мама в неї захоплюється плетінням з бісера, тому в малої не бракує каблучок, заколок, брошок, кольє й таких інших дрібничок. Своє багатство, як і гроші, Катя не розкидає по всьому будинку, а зберігає в шкатулочці, яку тримає на тумбочці біля ліжка. Може одягнути ту чи іншу прикрасу в залежності від того, куди виходить  в садочок, з мамою по магазинах, чи виїжджає з мамою в Київ до когось у гості.
     Період зараз у неї — кішечки Кіті. Тому все в малої переважно з Кіті — й сумочка, гаманець, й заколочки...
     Попросила мене якось сходити в дитячий магазин і щось там купити.
     Ну, пішли. З’ясувалося, що Катя там примітила собі маленьку таку й охайненьку каблучку. З Кіті. Поки що ювелірні прикраси для малої обходяться недорого. Каблучка з Кіті коштувала 3 гривні. Поки що.
     Узагалі Катя, як хтось сказав, "рафінована" дівчинка. Вміє й подивитися, й усміхнутися, й попросити щось, й постояти за себе.
     Що з неї виросте?..       
     Комусь зараз актуальний фотограф на весілля Львів . А нам ще перепочинок на... — не знаю, на скільки років. Ехе-хе...
     P.S. Фото, які тут подаю, зроблені не професійним фотографом. Наші особисті. Як уміємо, так і знімаємо.
     :)








 


Немає коментарів:

Дописати коментар