Одного разу за час виборчої кампанії таки вмикнув 5 канал. В «аналітичній» передачі після вечірніх новин мав узяти участь мій колишній друг, який висувався в депутати від Об’єднаної опозиції по одному з київських округів. Відверто кажучи, мені було мало діла до передвиборчих сутяг між об’єднаними опозиціонерами й ударівцями, хотілося подивитися, як там друг. Чи живий-здоровий, чи бува не зачахнув під тягарем політичної боротьби й не схуднув нанівець.
Він мало змінився й не схуднув, й виглядав досить жваво, — й політична позиція була переконливою на тлі того, що говорили й як себе поводили його опоненти й ведучі.
Суть передачі була в тім, щоб показати широкому загалу дріб’язковість і ницість опозиційного табору в питанні узгодження єдиних кандидатів. В кріслах, розвалившись, сиділи два ударівця й тримали в руках папірці з результатами соціологічних досліджень, які незаперечно свідчили, що їх кандидат має переконливу перевагу над кандитатом від Об’єднаної опозиції. Тоді «Удар» познімав своїх однозначно непрохідних кандидатів і в свою чергу заради єдності опозиції, заради того, щоб в один кулак, так би мовити, об’єднатися для потужного удару… по владі… от… — зажадав зняття практично всіх кандидатів від Об’єднаної опозиції по київських округах. На підставі чотирьох різних соціологічних опитувань.
Ведучі практично не давали моєму знайомому розкрити рота, а коли все ж таки вставив слово, що це саме він, мовляв, випереджає ударівця в півтора-два рази, — дружно підняли на сміх.
Зазначу, що в результаті виборів знайомий набрав 31 відсоток голосів, а ударівець — близько 15-ти.
Він уже отримав посвідчення народного депутата й безліч привітаннь від кого тільки завгодно, в тому числі й від суперника-ударівця. Я теж його від усієї душі вітаю й бажаю, щоб він залишався собою й не зазнавався.
Але те все буде пізніше, за кілька тижнів, — а тоді ж мій знайомий сидів зі своєю правдою серед гиготливої правди яскраво освітленої телевізійної студії.
До чого це я веду?
До того, що все воно, може, й не зовсім так, як нам подається.
Є Україна.
Вона має свою правду.
А є «правда» соціологів-політологів й усіляких інших, хто повизається довкруг політики й влади. Ця «правда» виглядає розумною й аргументованою, вона нахабна й упевнена в собі. Але вона правда в лапках.
І зараз, коли читаю в Фейсбуці, як Турчинов обурюється з приводу тенденційності 5 каналу й усіляких підстав, що прозвучали під час ефіру, хочеться сказати: та не зважайте, Олександру Валентиновичу. Плюньте. Якщо знаєте правду, то намагайтеся слідувати за нею.
Немає коментарів:
Дописати коментар