21 груд. 2013 р.

Похмурий ранок

      Зранку падав сніг, на вулиці було прохолодно, в інтернеті — порожньо.
     Серед нечисленних новин в Українській Правді — інформація про "суботник" для прибирання барикад на Хрещатику.
     Мовляв, КМДА отримала заяку на "суботник" від якогось Проценка. "Запрошую всіх охочих жителів столиці взяти участь у добровільному суботнику з наведення порядку в центрі міста... Заходи безпеки забезпечуватимуть співробітники правоохоронних органів..." Початок заходу об 11.00, збір на Бесарабській площі.

     Напередодні ввечері пройшла інформація від Штабу національного спротиву, що в суботу в першій половині дня влада планує масштабні провокації проти мирних мітингувальників за участю кількох сотень "тітушок". Готуються напасти на КМДА і спровокувати там бійки. Й насамкінець: "Лідери опозиції кличуть людей на народне віче в неділю о 12.00". В програмі — виступи рок-груп.
    На головній сторінці УП впадав в очі анонс (з великим фото) інтерв’ю комендата Євромайдану Андрія Парубія. У заголовку — питання щодо доцільності плакату з Тимошенко на "йолці". Поруч — анонс інтерв’ю Олега Скрипки: "Революція в серці мусть не закінчуватися ніколи".
     На душі стало тужно.
     Було трохи за одинадцяту ранку. От і кінець, подумалося. Уява змалювала картину: під снігом на промозглому Хрещатику кілька сотень понурих "тітушок" розбирають барикади, поблискує скло на шоломах "Беркуту", а збоку купка революціонерів скандує: "Ганьба! Ганьба!"
     Зриватися й їхати на Київ?..
     На френдстрічці в Фейсбуці — "гарний фототорепортаж" якоїсь росіянки з "гарними думками" про Майдан, обурення з приводу російського ТВ, яе показало сюжет про Портникова, звіт про акцію під МВС, на якій "чистили" міліцейський мундир, — й провідна тема: в програмі Савіка Шустера під час виступу Азарова вимкнули індикатор підтримки аудиторії.
     На сторінках топ-революціонерів — жодної реакції. Якихось закликів на кшалт "революція в небезпеці" чи "всі на Майдан".
     А якби такий заклик був — чи поїхав би я? Від трійці Яценюка-Кличка-Тягнибока, — "Горинича", — як зараз у тренді казати? Я брав цигарку й виходив на вулицю. Палив. Падав сніг. Напевно, що поїхав би. Мусив би поїхати.
      Але скажу відверто: хотілось би, щоб від таких поїздок був результат. Усе ж зводиться до промов і виступів артистів, ну, може, ще сходити кудись, наприклад, до СБУ, і покричати гасла в пусті вікна. Кажуть, що такими "віче" ми щось комусь показуємо. Не знаю, що ми такого й кому показуємо, чого вони не знають.
     Коли я стояв серед півторамільйонного натовпу в центрі Києва, я подумав: цій владі кінець. Шакал, хоч і має гострі зуби, не зможе протидіяти слонові. Та, як виявилося, я помилився. Понурий слон, навіть стадо слонів, можуть стояти собі в загоні й не рипатися, й шакали шниряти у них по-між ніг. Як зголодніють, виберуть слоненя, виокремлять і загризуть.      
     Тим часом ситуація з "суботником" прояснилася. На прибирання вийшли аж чотири чоловіки й двадцять репортерів.
     Видно, щось не заладилося. Може, "тітушки" оголосили страйк (кажуть, їх на бабки кидають), а може, не захотіли серед білого дня йти "на барикади", їм до більше до вподоби цеглину з-за спин мітингувальників у "Беркут" кинути, чи якогось юнака з євросимволікою серед ночі перестріти.  А, може, "згори" дали відбій.
     Як би там не було, — настрою на черговому завтрашньому "віче" ніхто нікому не зіпсував.

Немає коментарів:

Дописати коментар