9 лют. 2014 р.

Про сніговика й 20 відсотків інтелекту

     Сьогодні неділя, й виникла дилема — їхати на ювілейне віче на Майдан, чи взятися з дітьми ліпити на городі сніговика. Скоро сніг розтане, й ще невідомо, чи випаде до наступної зими. Вирішив, що краще зайнятися сніговиком.
     Нехай простить мене Українська революція, але я не можу себе віддавати їй повністю. На Майдан приїжджаю час від часу, в ключові, як мені здається, моменти. Революція йде своїм ходом, розгортається поволі й поширюється, — як грудка снігу, яку котиш по вологому й липкому снігові, — набирає на себе людей, міста й цілі регіони, перетворюється в величезний ком, — й від мене що вимагається? — підтримати його в належний момент. Вирівняти. Й узятися надавати людських форм і рим. Шукати вуглинки для очей і морквинку для носа.
     Нормальний образ?
     Так от, вирішив з дітьми погуляти трохи на свіжому повітрі. Нещодавно на сайті "Пізнайко" прочитав про те, що згідно з останніми дослідженнями вчених, інтелектуальні здібності дитини знижуються на 20 відсотків, якщо вона проводить канікули безцільно валяяючись на пляжі чи копаючись на грядках. Мова була про літні канікули, але взимку ситуація й того гірше — дитина "валяється" біля телевізора, а "копається" в інтернеті.
     Щодо "інтелектуальних здібностей" — їх треба розвивати. Цього року Катя йде в школу. Я не можу сказати, що вона готова. Сашко закінчив першу чверть. Провально. Як особисту образу я сприйняв його оцінки з української мови й літератури... — не буду навіть казати, які вони. Й це при тому, що підсумкову державну атестацію в 4 класі він склав досить непогано.     
     У початкових класах в нього була сувора вчителька. Сашко й зараз боїться проходити повз її будинок, а вночі кричить уві сні. Каже, вчителька снилася. У мене теж були до неї претензії. Але зараз хочеться їй низько вклонитися, тому що з нею в сина оцінки були на рівень вищими. Зараз у нього багато вчителів, може, ніхто й не кричить, але й не панькається особливо. Домашню роботу не зробив, "кола" в щоденник отримав — і бувай здоровий. 
     Відчуваю свою провину в тому, що син став погано вчитися. Раніше я значно більше приділяв йому уваги. Це стосується не тільки уроків. Ми каталися на велосипедах, ходили на прогулянки, узимку я возив його на санках. На озерці біля посадки ми вовтузилися на льоду. Його завданням було збити мене з ніг. Й, бувало, цілком успішно.
     Виховувати дитину — це ж не тільки конкретно чомусь навчати або ж читати нотації. Інколи в простому спілкуванні ти передаєш свою... — не знаю, як краще сказати, — біоенергетику, духовну силу, досвід. Щось таке, що й справді розвиває його й уподібнює до тебе.
     Але восени я був вирішив, що Сашко виріс і, значною мірою, може сам впоратися з собою. Сам робити уроки, сам розбирати старого радіоприймача в себе в кімнаті. Я ж переважно займався своїми справами.
     Одне слово, хай живуть і не хиріють сніговики, виліплені разом! Чи хто там у нас цього разу вийшов? Злий позапланетний монстр. Марсіанин.
     P.S. У тій же статті в журналі "Пізнайко", до речі, вичитав цікавого щодо літнього відпочинку в таборах, зокрема, екскурсій. Треба шукати такі табори, де організовуються походи й екускурсії по культурно-історичним місцям. Приріст 20-ти відсотків інтелекту забезпечено :) .



       

     
     
      
    

Немає коментарів:

Дописати коментар